У 2023 році мій знайомий, керівник середньої за розміром неурядової організації, запитав мене, чи хотіла б я стати для нього людиною, яка вислухає і підтримає в моменти, коли він почувається самотнім у своїй лідерській ролі. Я не вагалася довго. Мене зацікавила можливість підтримати іншу людину в переосмисленні способів управління організацією та у пошуку рішень для щоденних дилем і виборів, з якими вона стикається. Саме з цього почався мій шлях у коучингу.
Складні емоції
Хоча коучинг часто використовується у бізнес-середовищі, у громадському секторі він залишається відносно маловідомим підходом. Від початку моєї практики я стикаюся з почуттями безсилля, гніву, страху та тривоги у своїх клієнток і клієнтів. Я добре розумію ці емоції. Маючи понад 20 років досвіду роботи у сфері прав людини, я на власні очі бачила, наскільки жорсткими можуть бути вимоги до неурядових організацій. Місії, що тримаються на відданості, постійні кризи, політичні перешкоди та обмежені ресурси. Я сама переживала цей тиск: розчарування, коли зміни відбуваються надто повільно; виснаження від постійної віддачі із усвідомленням, що це лише крапля в морі потреб; біль, коли зовнішні чинники, такі як обмежувальні регуляції або, як це було нещодавно, раптове скасування донором вже обіцяного фінансування, зупиняють наші зусилля.
У Araminta ми реалізуємо резиденційну програму в Берліні, у межах якої створюємо умови для відпочинку й відновлення активісток та активістів із тих регіонів Європи та Азії, де права людини перебувають під загрозою або порушуються. Розмови з лідерками і лідерами українських правозахисних організацій переконали мене, що коучинг може створити для них безпечний простір для відновлення та посилення. Водночас я також відчувала, що таким чином ми робимо внесок у підтримку громадянського суспільства в Україні в умовах війни.
Потреба у відповідних інструментах
Я розуміла, що це не буде просто, особливо з огляду на обмежену кількість методів і інструментів, які справді підходять для коучингу людей, які пережили травму, мають посттравматичний стресовий розлад або стикаються з професійним вигоранням. Класичні моделі коучингу в умовах війни часто виглядають поверхневими або відірваними від реальності. Потрібні рішення, адаптовані до контексту тривалої кризи.
Коли я стикаюся з браком ресурсів і підтримки, це спонукає мене діяти. Так сталося і цього разу. Я була переконана, що необхідно зібрати й адаптувати такі коучингові підходи, які могли б справді допомогти людям, що живуть і працюють в умовах війни. Коли я почала підготовку, одна мудра людина сказала мені: «Не берися за такі речі сама». Тоді я звернулася до Pauliny Jędrzejewskiej, керівниці Фундації Culture Shock, із пропозицією співпраці. Це було одне з найкращих рішень. Ми обидві розуміли, що найважливішою є підготовка групи людей, які вже працюють для громадянського суспільства в Україні і зможуть підтримувати лідерок і лідерів. Завдяки багаторічному досвіду Pauliny та всієї команди ми створили концепцію і навчальну програму Mokuteki.
Нова перспектива
У межах Mokuteki ми адаптували коучингові інструменти та практики профілактики вигорання, розроблені у Фундації Culture Shock, до умов кризи. Наша навчальна програма враховує знання про травму, вигорання та організаційну культуру. Ми готуємо коучок, щоб вони могли підтримувати лідерок, лідерів і організації, щоб справлятися з викликами кризових умов. Це означає, що громадянське суспільство стає сильнішим як під час війни, так і після неї. Лише стійкі та зрілі організації здатні не лише ефективно допомагати іншим, а й самі витримувати складні обставини.
